Головна » Файли |
Всього матеріалів в каталозі: 7 Показано матеріалів: 1-7 |
|
|
|
"Моя література в моїх листах” – писав
колись Стефаник. І це справді так. Його листи справляють
іноді таке сильне враження,
такі вони викінчені
по формі, що
здаються не тільки
ескізами до задуманих
творів, а вже
завершеними літературними творами
нового, ще не
знаного жанру, – писав М. Пархоменко. 1 Однак листи Стефаника – це не лише образки,
начерки, замальовки чи
ескізи його майбутніх новел, емоційні переживання автора, творчі
пошуки сюжету й літературних форм і вже готові знахідки, неповторна манера окремо вивершеного твору. Листи Стефаника
до сучасників і сучасників до нього – ще й вагома складова
вивчення як часу, в якому вони жили, так і їхнього
життєпису, в якому відбиласьдоля не одного покоління. |
Моє рідне село Черніїв – це коріння. Коріння, що живить єство й зв’язує з Батьківщиною. Бо людина без коріння – ніщо. Але я невимовно люблю й Снятин. Люблю щирою, теплою, трепетною рапсодією душі, м’яким оксамитом поваги до його жителів. Бо тут, у Снятинській ратуші б’ється моє серце. Василь Харитон |
Наш край завжди мав великих подвижників-селян, що своїм природним розумом, активним політичним і громадським життям, ораторським хистом і патріотизмом вищої проби прославили Прикарпаття. Досить згадати імена Івана Капущака з Ляхівців (тепер с. Підгір’я Богородчанського району), Івана Смицнюка з Ямниці, Йосифа Гурика з Угринева Долішнього, Петра Когутяка з Княгинина під Станиславовом (зараз в межах обласного центру). А ось Мартин Королюк мало кому відомий. Прикро, що забуто про людину, прізвище якої завжди подибуємо поруч таких славетних імен як Лев Бачинський, Дмитро Вітовський, Кирило Трильовський… |