Василь Харитон, науковий працівник літературно-меморіального музею Марка Черемшини, головний редактор журналу «Снятин».

ГЕРБ ЧЕРНІЄВА.  Худ. Д. Лазаренко

Таємним голосуванням члени представницької комісії назвали лауреатів Стефаниківської премії в рік 140-літнього ювілею від дня народження видатного українського письменника-покутянина. В номінації «Документальна і науково-критична література» лауреатство здобув Василь Харитон за літературно-документальний диптих «Покутяни». Вручення премії відбудеться у с. Русів Снятинського району 14 травня, в день народження Василя Стефаника.  Рішенням комісії з призначення премії імені Василя Стефаника (на фото) визначено переможців. Одним із трьох лауреатів є краєзнавець Василь Харитон. Його літературно-документальний диптих «Покутяни» і здобув перемогу.  Автор народився 12.04.1964 р. Працює у Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини, є членом Національної спілки краєзнавців України, лауреатом літературно-мистецьких премій ім. Марійки Підгірянки та Марка Черемшини; лауреат премії ім. І. Вагилевича ОО Товариства охорони пам’яток історії та культури. А ще – член правління Снятинського РО «Просвіта» та член Товариства охорони пам’яток культури та історії.

Василь Стефаник – із Русова, його молодші друзі – Василь Андрійович та Василь Миколайович Костащуки з Тулови на Снятинщині …Покутяни. Головною темою літературно – документального диптиху є взаємини письменника-новеліста із його несправедливо призабутими краянами, життя і доля яких віддзеркалює складні історичні реалії України у буремному ХХ ст.

Усі збережені листи педагога і науковця В. М. Костащука до В. С. Стефаника, що вперше публікуються у першій частині цього видання, дають дослідникам цінний матеріал для подальших стефаниківських студій. У другій частині диптиху републіковано відомі і новознайдені спогади, розвідки, статті В. А. Костащука про класиків української літератури. Вона також містить критико-біографічний нарис про творчість і життя письменника і педагога В. А. Костащука – товариша В. Стефаника, його першого біографа.

Працю видано у серії «Скарби отчої землі» до 140–річчя з дня народження Василя Стефаника видавничою фірмою «ПрутПринт» (м. Снятин). Допомогу у зборі матеріалу автору надали директор Літературно-меморіального музею В. Стефаника в Русові Марія Косменко та вчитель української мови та літератури Іван Костащук із села Тулови. Працю видано за программою книговидання за підтримки Снятинської районної ради (голова Іван Угрин) і Снятинської райдержадміністрації (голова Андрій Рябошапко) та фінансової участі автора. Також, грошову підтримку надали депутат Снятинської районної ради Григорій Петрович Дудчук та житель Тулови Юрій Костащук.

Рецензентами монографії є доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету Богдан Мельничук та кандидат історичних наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Андрій Королько. Передмову до видання написав лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, директор видавництва «Веселка» Ярема Гоян. У праці використано світлини із фондів Літературно-меморіального музею Василя Стефаника, Літературно-меморіального музею Марка Черемшини і приватних збірок Івана Костащука та Василя Харитона, рисунки Осипа Сорохтея.

Вручення премії імені Василя Стефаника, дипломів та почесних відзнак відбудеться 14 травня 2011 року.

Для довідки. У номінації "Документальна і науково-критична література" змагалися три видання в галузі краєзнавства:

- Марчук Василь, Королько Андрій, Паньків Михайло. Історико-етнографічний нарис "Покуття" - Львів: Манускрипт - Львів, 2010. - 456 с. Подання Правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Рекомендація Президії Івано-Франківського осередку Наукового товариства імені Т.Шевченка.

-Харитон Василь. Покутяни. Літературно-документальний диптих. У 2-ох частинах. - Снятин: Прут Принт, 2010. - 272 с. Подання Літературно-меморіального музею Василя Стефаника, Літературно-меморіального музею Марка Черемшини, Снятинської районної організації Національної спілки журналістів України, Правління Снятинського райміськоб'єднання "Просвіта", творчого клубу Марка Черемшини.

- Петречко Дарія. Втрачені українські села. Чорна. - МПП "Таля", 2010. - 528 с. Подання навчально методичного центру культури і туризму Прикарпаття, Правління Івано-Франківського міського об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка.


Ми з паном Михайлом щиро зраділи, коли в друці з’явилися статті Харитона «Тарасова гора в Чернієві», «Михайло Павлик у Чернієві», «Читальня «Просвіти» в Чернієві». Нас вразила дивовижна працездатність дослідника: 1988 р. — п’ять розвідок, наступного року — 16, 1993 р. — 19. Того ж 1993 року вийшла друком його перша книжка про Черніїв. Потім майже щороку виходять його історичні розвідки про «Просвіту» в Тисмениці, про села Хриплин, Пшеничники, Лисець, про замки галицької землі, деякі з них — у співавторстві.

Василь Харитон активно друкувався в усіх обласних газетах, багатьох районних та західного регіону — у 1988—1998 рр. опублікував 114 статей. У тисменицькій районній газеті «Вперед» вів рубрику «Про що писали старі галицькі часописи», а Богданові Мохняку допомагав творити газету «Тисмениця: вчора, сьогодні, завтра».

Праці краєзнавця ррунтувалися на унікальних джерелах, він часто працював у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, Центральному державному та Львівському обласному історичних архівах. Звідти привозив «тонни» записів. Зацікавленнями вченого були історія міст і сіл Прикарпаття, «забуті» культурно-громадські та політичні діячі, товариства й й організації, тобто заборонені в СРСР теми.

Такою була й громадянська позиція краєзнавця. З його та інших жителів Чернієва ініціативи місцевій школі повернули ім’я Т. Шевченка, яке вона мала до вересня 1939 р. У селі урочисто відкрили пам’ятний знак на місці загибелі сільського активіста Петра Стасюка, заколеного багнетами під час виборів до австрійського парламенту 1897 р.

З-під пера В. Харитона вийшли праці з історії Угринова та Угорників, у співавторстві з доктором історичних наук, академіком В. Грабовецьким видає брошуру «Старожитності Тисмениччини. Вип. 1». До речі, остання — початок фундаментального дослідження про історію району та кожного його населеного пункту. Друга підготовлена книжка серії, як і історія Стриганців, через брак коштів не вийшли друком. Якби зібрати всі дослідження Василя Харитона про історію Тисмениччини і видати їх окремим виданням — це було б коштовним дарунком керманичів Тисменицького району для історії краю та України. 1999 року В. Харитон переїхав до Устя Снятинського району і тут розпочався наступний, снятинський період його пошуків та творчості. У творче коло доброзичливої покутської громади Василь Харитон увійшов швидко і невимушено, знайшов однодумців: журналістів Василя Воєвідку, івана Грекуляка, Зеновія Сав’юка, Івана Томаша, поетів і просвітян Григорія Гришка та Мирослава Попадюка, видавця Володимира Карого, музейних працівників Руслану Кірєєву-Лутченко та Марію Косменко, художників Івана Куравського, Ярослава та Марію Ціко, Галину Лакусту та багатьох інших місцевих сподвижників.

За сім років дослідник В. Харитон надрукував понад 50 розвідок з історії Снятинщини, видає книжки з історії Тулови (у співавторстві з М. Бійовським) та «Снятинщина: люди, події, факти» (у співавторстві з Я. Романюком), «Снятин над Прутом. Частина перша. Нариси історії міста та околиць від найдавніших часів до початку ХХ ст.» (у співавторстві з М. Тимофійчуком). Ці та інші видання побачили світ за фінансової та організаційної підтримки керівництва Снятинщини завдяки Програмі книговидавництва, яка діє в районі. У видавництві «ПрутПринт» 2004 р. вийшла книжка Я. Романюка, В. Харитона, Д. Чабана «Пам’яттю серця зігріті. Історія Снятинщини в літературно-мистецьких пам’ятках 1914—2004 рр.», яка започаткувала пам’яткознавчі дослідження в регіоні. Василь Харитон вперше в Україні за фінансової підтримки меценатів перевидав твори Дмитра Солянича — селянина, культурно-громадського діяча, котрий із Кирилом Трильовським стояв біля початків січового руху на Покутті. Книжка Д. Солянича «Хто винуватий?», де вміщено оповідання та листи до Івана Франка, вийшла в серії «Скарби отчої землі». У цій же серії вийшли спогади відомого педагога Василя Равлюка про «Покутську трійцю» (Василя Стефаника, Марка Черемшину, Леся Мартовича). До речі, Василь Харитон володіє й талантом оратора — виступає з розвідками на щорічних «Стефаниківських читаннях». Він також став ідейним натхненником відновлення видання журналу «Снятин», 14 номерів якого до того видавав в американському Детройті Михайло Бажанський. А ще пан Василь - педагог. Крім цікавих уроків, він організовує для дітей поїздки визначними історичними місцями України: до Галича, івано-Франківська, Кам’янця-Подільського, стежками Олекси Довбуша, до загадок Бубнища, на молитви до скиту Манявського, Ясної гори в Гошеві, Зарваниці, Почаєва, Погоні. Сам краєзнавець за першої можливості спішить, щоб відчути дух битви під Берестечком, до Колодяжного та Нагуєвичів.

У вільний час Василь любить співати, є учасником драмгуртка Народного дому села Устя. Вокальний ансамбль, у якому співає Василь Харитон, здобув перемогу в фестивалі стрілецької і повстанської пісні ім. Софії Галечко. Плідна, багатогранна краєзнавчо-дослідницька праця (за роки незалежності України видав, написав та упорядкував 15 видань загальною кількістю 1 654 сторінки) увінчалася лауреатством літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та премії ім. Марійки Підгірянки.

Я дописував ці останні рядки, коли мені на стіл поклали нові видання «просвітян». Це книжки «Духовні святині Снятинщини. Пам’ятки церковного будівництва з останньої чверті XVIII — до початку XXI ст.» В. Харитона, Я. Романюка, Д. Чабана та «Сліди, вкарбовані у вічність» (Іван Франко і Снятинщина) М. Попадюка та В. Харитона. Тож побажаю якнайдовшого творчого віку та щедрот долі невтомному шукачеві духовних скарбів нашого народу.